Постановка проблеми. Оскільки релігійний туризм - це самостійний вид туризму, то в нього, як і в інших його видів, є свої різновиди: паломницький туризм та релігійний туризм екскурсійної спрямованості. Паломницький туризм, як особливий вид, існує та розвивається в наш час інтенсивно та з великим успіхом. Тому розгляд такого питання є надзвичайно актуальним.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі впровадження паломництва як одного з найважливіших галузей релігійного туризму приділяють увагу у своїх працях багато сучасних дослідників.
Мета дослідження. Дослідити вплив релігійного туризму та релігієзнавчих мандрівок на розвиток суспільства.
Методи дослідження. У процесі дослідження даної проблеми були використані такі методи: історичний , системно - функціональний, теоретичний аналіз.
Виклад основного матеріалу. «Паломництво» - це мандрівка до святих місць, під час якої мирянин поринає в глибину свого духовного життя через покуту, піст та молитву.
У ранні часи існування християнства був звичай відвідувати «Землю Обітувану», де Ісус Христос, Син Божий, був зачатий від Духа Святого, народився від Діви Марії, страждав при Понтії Пилаті, був розп'ятий, помер і був похований, на третій день воскрес із мертвих і вознісся на небеса.
Миряни, котрі відвідували «Землю Обітувану», приносили «паломи» -це так зване пальмове віття, що з давніх часів було символом «оазису», місцем відпочинку та наявності життєдайної води. З часом цих мирян від слова «паломи» почали називати «паломниками». Згодом також почали називати паломниками і тих, котрі мандрували святими місцями.
У деяких туристичних довідниках чи методичних посібниках паломництво зараховують до одного з видів туризму, хоча й основного і дуже специфічного. Хай би там як, це надто спрощений підхід до одного з найдавніших і загадкових явищ світової культури. Якщо опиратися на технологію організації цих мандрівок до святих місць з їх сезонною чи культурною спрямованістю, куди входять проїзд, проживання, харчування, то все ж таки доведеться паломництво вважати різновидом туризму. Це стосується всіх релігійних конфесій.
Паломництво ми можемо розуміти як подорож людей, яку вони здійснюють для поклоніння святим місцям. До здійснення паломництва людей спонукає багато різних мотивів. Це, передусім, бажання зцілитися від фізичних або духовних недуг, помолитися за рідних і близьких, знайти благодать, набратися сил, зробити яку-небудь роботу. Паломництво може бути обумовлено також прагненням проявити подяку Всевишньому та святим за блага, послані ними, проявити відданість вірі, випробувати власні наміри і здібність до подвижництва, знайти сенс життя.
Можна виділити різні види паломництва. По числу учасників і ознаці сімейної приналежності розрізняють: індивідуальні, сімейні та групові паломництва. За тривалістю можна позначити паломництва тривалі і короткі. В залежності від того, в якій країні знаходяться об'єкти ,відвідувані паломниками, існують поїздки внутрішні і зарубіжні.
Паломництва, пов'язані з відвідинами певних місць, що є святими. Це можуть бути монастирі, храми, природні об'єкти - гори, річки, озера, гаї, печери. Часто паломництво може бути приурочене до певного свята (наприклад у Ватикані збирається багато паломників послухати пасхальну проповідь Папи римського).
Християнське паломництво є одним з найдавніших видів подорожей, відомих з літописних джерел ще IV ст. н.е. Українське християнське паломництво відоме за найпоширенішими джерелами з XI ст., зазнаючи злетів та падінь, незважаючи на значні утиски соціалістичної доби, зберігалося саме завдяки тій визначній ролі, яка в традиції надається особистій подорожі до Святих місць. Паломницька традиція є тим об'єктивним підґрунтям, на якому розвивається зараз і поступово набирає поширення релігійний туризм в Україні.
Святі місця світового та релігійного значення є чинником формування міжнародних паломницьких потоків, а святині локального та місцевого значення створюють переважно внутрішні паломницькі потоки.
Україна має сакральні християнські святині регіонального значення, що є чинником формування іноземних паломницьких потоків в Україну переважно з Росії та Польщі. Серед зарубіжних переважають паломницькі тури в Росію (Сергіїв Посад, о. Валаам тощо). Традиційним центром тяжіння для християн України є Свята Земля, що утворює постійний споживчий ринок зі значними потенційними можливостями. Таким чином, в сакральному просторі християнського світу Україна є «перехрестям» паломницьких шляхів, що необхідно використати для розвитку релігійного туризму та формування україноцентричного субринку. На сучасному етапі даний сегмент поступово набуває розвитку. Організацією паломницьких турів, як міжнародних , так і внутрішніх займаються переважно структури, створені під егідою християнських церков та структури , створені окремими громадами та культурно-релігійними громадськими організаціями. Саме вони є найчисленнішими суб'єктами даного ринку.
Висновки. Під релігійним туризмом слід розуміти види діяльності, пов'язані з надання послуг і задоволення потреб туристів, які прямують до святих місць і релігійних центрів, що знаходять за межами звичного для них середовища. Паломництво припускає певне ставлення людини до дійсності. Паломник в більшості випадків - це глибоко релігійна людина з системою цінностей, що вже склалася. Ідея паломництва має на увазі дії в умовах певних труднощів та добровільно узяті на себе зобов'язання. Люди відправляються в паломництва, коли для них недостатньо ритуальних дій в місцях звичного середовища їхнього проживання . Вони їдуть або йдуть до святих місць, які є для них досить важливими та знаковими.
Слід зазначити, що релігійний туризм в Кам’янці-Подільському існує на солідній організаційно методичній основі. Він має суттєву підтримку від служителів культу (ксьондзів). Значна частина населення Західної України та Польщі є віруючими, тому рекомендації костьолу щодо участі в релігійних мандрівках сприймаються ними позитивно і знаходять підтримку. Ця форма за своєю масовістю не поступається краєзнавчому та відпочинковому туризму.
Можна однозначно стверджувати, що релігійний туризм, як й інші його форми, має позитивний вплив на економічний розвиток тих регіонів, де знаходяться відомі релігійні об’єкти та духовні реліквії. Прибуття паломників та туристів, яких цікавлять ці місця, сприяє розвитку мережі готелів, гастрономії, торгівлі, вироблення сувенірів, виготовлення продуктів, сфери послуг для мандрівників та ін.
Отже, релігійний туризм та релігієзнавчі мандрівки, в основі яких є паломництво, становить дуже важливий чинник формування духовного світу людини.
ЛІТЕРАТУРА
1. Крістов Т.Т. Релігійний туризм - М ., 2003. - С. 9-16.
2. Любіцева О.О., Романчук С.П. Організація православного паломництва до Святої Землі. // Туризм на порозі XXI століття: освіта,культура, екологія./ Матеріали міжнародних наук.-практ. конф. - К., 1995. - С. 82-85.
3. Любіцева О.О. Методика розробки турів. Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2003. - 104 с.
4. Туризм у XXI ст. Матеріали міжнародної пауково-практичної конференції. - К.: «Знання України», 2002. - С. 61-65.
5. Павлов С.В., Мезинцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій. Навчальний посібник. - К.; АртЕК, 1998. - 504 с.
6. Романчик С.П. Паломництво українців до Святої Землі. Історико-географічний нарис. // Географія та основи економіки в школі. Науково-методичний журнал. - 2000, №1. - С. 11-14, №2. - С.12-15.
АНОТАЦІЇ
Олександр Чміль, Василь Чміль. Релігієзнавчі мандрівки та релігійний туризм
В даній статті розглядається питання про те, що релігійний туризм здійснюється не лише з релігійною метою, а існує як самостійний вид туризму.
Александр Чмиль, Василий Чмиль. Религиозные путешествия и религиозный туризм
В данной статье рассматривается вопрос о том, что религиозный туризм осуществляется не только с религиозной целью, а существуют как самостоятельный вид туризма.
The Article researches the problems of religions tourism, which is provided not only with the religions purpose, but alsa as a single type of tourism.
Понравилось? Тогда подписывайтесь на новости сайта в соцсетях ВКонтакте
|
