Активне розширення міжнародного співробітництва у сфері туристично-рекреаційної діяльності, постійне зростання попиту на туристичні послуги у всьому світі сприяють створенню спеціальних туристично-рекреаційних зон (СТРЗ).
Спеціальні туристично-рекреаційні зони можна охарактеризувати як особливі територіально-господарські утворення, націлені на ефективне використання наявного природно-ресурсного потенціалу туризму та рекреації, для чого створюється особливий (пільговий) податковий, митний, валютно-фінансовий режим діяльності суб’єктів підприємницької діяльності [1].
Обґрунтування і реалізація в Україні власних довгострокових проектів СТРЗ визначає необхідність детального ознайомлення зі світовим досвідом заснування та діяльності аналогічних зон. Разом з тим, неможливим є абсолютне перенесення іноземних моделей в українські умови, оскільки кожна країна і кожен регіон мають власну специфіку. Тому саме врахування місцевих особливостей здатне забезпечити ефективність такої форми територіальної організації відпочинку й оздоровлення, як спеціальна економічна зона рекреаційно-туристського типу.
Географічне положення України надзвичайно сприятливе для розвитку рекреаційно-туристичної галузі. Найбільш сприятливим для розвитку туризму та рекреації в межах спеціальних туристично-рекреаційних зон є узбережжя Кримського півострова, Українського Причорномор’я, регіони Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської областей.
Концепція створення СТРЗ вимагає дотримання основних вимог для їх ефективного функціонування:
- сприятливе з погляду зовнішніх і внутрішніх можливостей для реалізації намічених цілей місце розташування СТРЗ;
- наявність достатнього природно-ресурсного та історико-культурного потенціалу;
- сприятливі природнокліматичні умови;
- наявність трудових ресурсів для обслуговування індустрії рекреації та туризму;
- забезпеченість об’єктами виробничої та соціальної інфраструктури згідно з міжнародними стандартами;
- достатньо розвинута система комунікацій, розгалужена транспортна мережа ;
- відсутність екологічних обмежень та заборон щодо створення СТРЗ з огляду на існуючі або передбачувані антропогенні навантаження та навколишнє середовище [2].
Практика функціонування поки-що єдиної зони такого типу СЕЗ “Курортополіс Трускавець” засвідчує про доцільність та ефективність розвитку туристичного бізнесу в умовах сприятливого інвестиційного клімату, який забезпечує спеціальна економічна зона.
Таким чином, перспективність та прибутковість рекреаційно-туристичної галузі обумовлює доцільність сприяння розвитку туристичного бізнесу. Одним із напрямків такого сприяння може бути створення спеціальних туристично-рекреаційних зон.
Література:
1. Мілашовська О.І. Організаційно-методичні засади формування спеціальних туристично-рекреаційних зон.: Дис. к.е.н. 08.02.03 // Науково-дослідний інститут Міністерства економіки України. – К., 1997. – 159 л.
2. Сіваченко І.Ю., Кухарська Н.О., Левицький М.А. Вільні економічні зони. Навчальний посібник. – К.: Дакор; Алерта, 2001. – 480 с.
Понравилось? Тогда подписывайтесь на новости сайта в соцсетях ВКонтакте
|
