Для ефективного розвитку рекреаційного природокористування необхідно проаналізувати його сучасний стан, розкрити сутність проблем, “вузьких місць”, регіональних особливостей і розробити заходи для оптимізації розвитку цієї сфери діяльності. Потрібно визначити чинники, що впливають на привабливість території для потенційних закладів-природокористувачів і кінцевих споживачів – рекреантів.
Для цього пропонується модель оцінки перспективності розвитку рекреаційного природокористування. В основі моделі – інтегральний показник рівня перспективності розвитку рекреаційного природокористування, що визначається з використанням методів багатовимірної статистики.
Рівень перспективності розвитку рекреаційного природокористування – це показник, який визначається виходячи з таких принципово важливих положень: наявності ПРР, рівня природно-рекреаційного потенціалу та його освоєння, локалізації попиту на рекреаційні послуги, рівня розвитку безпосередньої та загальної інфраструктури рекреації, екологічних та соціальних параметрів, що можуть впливати на попит на ПРР і землі рекреаційного призначення.
Побудова моделі передбачає такі кроки:
- обґрунтування груп показників, які будуть використані;
- наповнення груп показників, визначення показників-стимуляторів та показників-дестимуляторів;
- розрахунок якісних показників;
- переведення різнорозмірних показників і характеристик у індивідуальні індекси (стантартизація);
- вибір методів обробки даних;
- розрахунок індексів підгруп і груп показників (групових індексів);
- розрахунок інтегрального індексу;
- використання кластерного аналізу для групування регіонів за рівнем перспективності розвитку рекреаційного природокористування;
- побудова регресійної моделі для оцінки сили впливу груп чинників на результати групування регіонів;
- визначення сильних і слабких сторін, загроз та можливостей для окремих (прийнятих як репрезентативні) регіонів для вибору ефективних стратегій розвитку рекреаційного природокористування.
На основі вивчення можливих напрямів впливу різних чинників на тенденції розвитку рекреаційного природокористування, для дослідження прийняті такі групи показників: природно-ресурсні, економічні, соціальні, екологічні.
Використання методики дало можливість визначити однорідні групи регіонів за перспективністю розвитку рекреаційного природокористування. До регіонів з високим рівнем перспективності розвитку рекреаційного природокористування віднесені АР Крим, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька, Закарпатська, Хмельницька, Тернопільська, Одеська області, середнім – Волинська, Полтавська, Херсонська, Рівненська, Київська, Вінницька, Харківська, Сумська, Житомирська, Чернігівська області, низьким – Луганська, Миколаївська, Черкаська, Кіровоградська, Донецька, Запорізька, Дніпропетровська області. Застосування SWOT-аналізу дало можливість визначити сильні та слабкі сторони, можливості та загрози репрезентативних регіонів з названих груп, на основі чого можна формувати типові стратегії розвитку рекреаційного природокористування.
Доведено, що рекреаційне природокористування має суттєвий потенціал розвитку, можливості впливу на зміну структури галузевої та землекористування, що відобразиться на пріоритетних сферах діяльності ряду регіонів України.
Понравилось? Тогда подписывайтесь на новости сайта в соцсетях ВКонтакте
|
