02:00
Розвиток туризму та його вплив на економічну ситуацію регіону

Аналізуються стан та причини, які перешкоджають розвитку туризму в Україні і, зокрема, в Карпатському регіоні. На конкретних прикладах обгрунтовані можливості ефективного регіонального розвитку туристичної індустрії, визначені фактори, що формують функціонування туристичного ринку, пропонуються конкретні пропозиції щодо пожвавлення діяльності підприємств сфери, туризму в Карпатському регіоні.

Ключові слова: Карпатський регіон, розвиток туризму, туристична індустрія, турист, інвестиції, конкуренція, галузь, обслуговування, послуги, ринок.

Туристична галузь у світі є однією з найбільш прибуткових галузей економіки, і за результатами 1999 року становить 12% світового внутрішнього продукту, поглинає більш 11% витрат споживачів.

За прогнозами Всесвітньої Туристичної організації (WTO) в 2010 р. очікується зростання міжнародного туристичного руху в світі з 650 млн. туристів щорічно до 937 млн., за рахунок чого передбачається збільшення доходів з 450 до 1100 млрд. доларів США.

Туризм є вагомим джерелом утворення робочих місць і, за прогнозами, протягом наступних 5-ти років у світі створюватиметься 2500 нових робочих місць щодня. Це одна з небагатьох галузей економіки, де залучення нових технологій не приводить до скорочення працюючого персоналу.

Україна все більше усвідомлює необхідність розвитку туристичної індустрії. Згідно з оцінками Міністерства економіки України, продукти та послуги, пов'язані з діяльністю туристичної галузі за 1999 рік становили близько 9% ВВП, а за загальники оцінками, 13% робочої сили в Україні зайнято в туристичному бізнесі або супутніх галузях.

Карпатський регіон є одним найбільш перспективних для розвитку туризму в Україні. Його потенціал та можливості формують привабливі гори, чудова природа, чисте навколишнє середовище, багато культурна та історична спадщина, джерела мінеральних вод.

У регіоні налічується 150 готельних установ, які нараховують 13400 місць, а також 235 лікувально-оздоровчих закладів, де можна одночасно прийняти 36674 особи.

Все це, на перший погляд, повинна активно впливати на економічну ситуацій регіону, створення позитивного іміджу їх як привабливого туристичного регіону і, в першу чергу, зацікавлювати іноземних туристів.

Однак, за офіційними данини, в 1999 році Карпатський регіон відвідало тільки 29096 іноземних туристів, що становило 67871 туро-днів. Середня тривалість перебування одного туриста була досить низькою - 2,3 дня. Не краща ситуація і в 2000 році. В цілому в Україні туристична статистика також невтішна. Так, за даними Держкомкордону, з 1997 по 1999 роки кількість іноземців, які відвідали Україну, скоротилась на 4 млн. особи. За данини Держкомстату України, в 1999 році в порівнянні з 1998 р. в балансі зовнішньої торгівлі послуг України позитивне сальдо розділу "Подорожі" скоротилось на 30 млн. доларів США, або на 61%. А за даними платіжного балансу Національного банку України, в 1999 році туристичних послуг було імпортовано на 37 млн. дол. США більше, ніж експортовано.

Причин, які перешкоджають розвитку туризму в Україні і Карпатському регіоні зокрема, накопичилось багато. Основними з них, які гальмують приїзд іноземних туристів, є низький рівень матеріальної бази готельних та туристичних підприємств, великі бюрократичні перепони під час відкриття в'їзних віз, нерозвинута інфраструктура транспортного обслуговування, відсутність державної програми з рекламно-інформаційного просування "туристичної" України на міжнародному рівні, високий рівень оподаткування та сплати різних державних і місцевих зборів та багато іншого, що значно підвищує вартість обслуговування. , Несприятлива державна політика і для розвитку внутрішнього туризму. Замість послаблення податкового тиску, зменшення місцевих зборів вводяться нові податки та збільшуються існуючі. Наприклад, у Києві та майже у всіх обласних центрах готельний збір становить 20%. А закон України №1805-111 від 8.06.2000 "Про охорону культурної спадщини" з 1 січня 2001 року передбачає сплату нового екскурсійно-туристичного збору суб'єктами туристичної діяльності до 10% прибутку.

Економічний розвиток Карпатського регіону, і, зокрема, найменшої області в Україні - Чернівецької, характеризується нарощуванням валового продукту, поліпшенням на цій основі добробуту жителів регіону, якості життя населення, піднесенням індексу людського розвитку. Так, за період 2000 року обсяги промислового виробництва на Буковині порівняно з 1999 роком зросли на 11,4% і становили понад 600 млн. грн. І хоча туризм поки що займає незначну частку, все ж активно сприяє економічному розвитку тих територій, де немає перспектив розвитку промисловості, даючи можливість створювати нові робочі місця, збільшувати доходи населення, забезпечуючи при цьому збереження історичного та культурного середовища. Важливе значення має розвиток супутніх галузей туристичної індустрії. Готелі, ресторани, санаторії, транспорт, приватні будинки сільського зеленого туризму, народні ремесла, торгівля, музеї та інші культурні заклади також процвітають в процесі активного розвитку туризму.

Економічний розвиток з боку його кількісних складових є функцією від таких змінних, як капітал, праця, технології та інституції. В Карпатському регіоні швидше, ніж в цілому в Україні, відбуваються процеси становлення національного капіталу, поступово викристалізовуються його економічні форми. Цьому сприяє приватизація та набуття ефективного власника, а отже, стратегічного інвестора. Загальна економічна кон'юнктура в краї, макроекономічні передумови теж засвідчують тенденцію до пожвавлення інвестиційної діяльності та позитивної динаміки цієї складової економічного розвитку. Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів України за 1999 рік підтверджує це. Так Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька області посідають 16-18 місця за середнім балом, піднявшись вгору одразу на 5-6 місць в порівняні з 1998 роком. А Львівська область посідає 4 місце в країні, будучи одним з найбільш привабливих регіонів України. І хоча значну частину відповідальності за інвестиційний клімат в державі несуть центральні органи влади, все ж на місцях відчутний вплив на формування інвестиційного клімату своїх регіонів має місцева влада. Відомі випадки, коли підприємства згортали своє виробництво в одних областях України, одночасно розширюючи його в інших, що підтверджує факт існування суттєвих відмінностей у інвестиційному середовищі всередині країни [1].

У сучасному глобалізованому світі безпосередній вплив на внутрішній економічний розвиток справляє міжнародне економічне середовище. Мається на увазі, чи є економіка відкритою для співпраці з іншими підсистемами світового господарства, чи вона закрита протекціоністськими бар'єрами. І саме така галузь, як туризм, через вигідне геополітичне розташування Карпатського регіону (наявність кордонів а п'ятьма країнами, транзитні шляхи та інше), сприяє відкритості, організації діяльності туристичних підприємств за європейськими схемами, переливанню та накопиченню капіталу в регіоні, створенню спільних підприємств. Наприклад, в Чернівецькій області з 73 туристичних організацій - 12 створені з іноземним капіталом. Що стосується впливу на економічний розвиток регіону трудоактивного населення, то кількість його в найближчі 10 років не збільшиться, а резерви в прихованому та офіційному безробітті досить великі. І хоча за показниками загального індексу людського розвитку Україна значна поступається розвинутим державам світу, однак в таких галузях, як освіта, наука зберігається достатньо високий рівень, що створює передумови для використання цього чинника в прискоренні економічного розвитку.

Важливими складовими економіки є інновації та технології, що забезпечують перетікання ресурсів в продуктивніші галузі та сфери і є найважливішими чинниками економічного розвитку. Звичайно, без державного сприяння вивести економіку на європейський рівень буде практично неможливо. Водночас мають запрацювати механізми ринкового саморозвитку для включення в інноваційні процеси таких потенційних суб'єктів, як приватні фірми, індивідуальні підприємці, домашні та фермерські господарства.

Інституціональне середовище в Україні характеризується якісними позитив¬ними зрушеннями, пов'язаними зі зміною відносин власності, хоча самі по собі перетворення з державної власності в приватну, акціонерну чи корпоративну не гарантують позитивного перелому в економічних процесах. Ще однією інституціональною передумовою економічного поступу є наявність розвинутого конкурентного середовища.

Як приклад, в Карпатському регіоні створено близько 500 туристичних підприємств, з них 97% - приватної та акціонерної форми власності.

Висока конкуренція між ними сприяє підвищенню якості туристичного обслуговування, розширенню різновидностей та спеціалізації послуг, збільшенню обсягів виробництва і рівню зайнятості, залученні внутрішніх та іноземних інвестицій. І в той же час Карпатський регіон зараз не може конкурувати з регіонами Словаччини, Польщі, Угорщини, Чехії, які пропонують подібні туристичні послуги. Це пов'язано з нижчим рівнем обслуговування, гіршою інфраструктурою, незадовільним станом доріг, відсутністю атракцій та інше.

Маючи великий потенціал, Україна в цілому і Карпатський регіон зокрема, не проводить потужних рекламних кампаній на міжнародному ринку турпослуг, що поступово призводить до втрати іміджу привабливого туристичного регіону.

Отже, виходячи з тієї ситуації, що склалася на туристичному ринку Карпатського регіону, та з метою надання позитивного імпульсу розвитку туризму вважаємо за необхідне:

- проаналізувати потенціал та можливості регіону" визначити переваги та недоліки, можливості та загрози;
- провести оцінку результатів туристичної діяльності за кількісними та якісними показниками, зробити порівняльну характеристику подібних територій в інших країнах;
- впровадити комплекс заходів, спрямованих на більш ефективне використання наявних ресурсів та інфраструктури;
- визначити пріоритетними такі туристичні послуги, які передбачають більш тривале перебування в регіоні та які дають туристам можливість витратити більше грошей;
- спрямувати маркетингові зусилля як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках на ті категорії туристів, які мають більш фінансові можливості;
- вишукувати нові ринки збуту, при цьому особливу увагу звернути на розвиток та диверсифікацію туристичних продуктів;
- зосередити діяльність на якості обслуговування та відповідності послуг вимогам ринку;
- забезпечити інформацією та рекламою туристичні можливості регіону на потенційних ринках.

Ці та інші заходи дадуть можливість визначити чіткі перспективи для туристичної галузі Карпатського регіону на майбутнє. Завдяки розвитку індустрії туризму активізується економічне життя, будуть створені нові робочі місця і вона стане економічною опорою регіону.