В останні десятиліття в світі спостерігається стійка тенденція підвищення інтересу до нових сучасних технологій в галузі дозвілля. Це обумовлено тим, що раціональне використання вільного часу дає можливість людині знімати соціальне напруження, а також відновлювати свої психологічні та фізичні сили.

Останнє в свою чергу приводить до зростання ролі парків, що стають необхідними природними осередками, створюють сприятливий мікроклімат для повноцінного функціонування їх як культурно-рекреаційних центрів. Використання природного середовища в організації дозвілля населення - це одна з характерних особливостей парків як культурних закладів. Саме за парками завжди залишається можливість забезпечити ті форми відпочинку, які потребують психологічного відриву від міського оточення.

Багатофункціональність парків культури і відпочинку дозволяє реалізовувати важливі культурно-виховні завдання, виконувати рекреаційні, просвітницькі, соціальні та інші функції. ... Читать дальше »

Розглянуто механізм взаємозв’язку фаз відтворення санаторно-курортного продукту. Досліджено особливості розвитку санаторно-курортного комплексу (СКК) регіону. Розроблено модель розподілу видатків системи СКК в економічній системі регіону.

Ключові слова: закономірності економічного розвитку, санаторно-курортний комплекс, регіон, відтворення санаторно-курортного продукту, мультиплікативний ефект.

В санаторно-курортній діяльності як особливій і самостійній сфері господарювання, з одного боку, діють загальні закономірності економічного розвитку (закони вартості, попиту і пропозиції, конкуренції, ціноутворення); загострюються і вирішуються проблеми ринкової рівноваги; правила і норми економічної взаємодії визначаються відносинами власності та ін. З іншого боку, санаторно-курортна діяльність - це особливий вид діяльності людини і специфічна сфера національної економіки. У зв'язку з цим, загальні закономірності економічного розвитку в цій сфері ... Читать дальше »

Вступ. Головні складові сучасної теорії ландшафтознавства виходять за рамки традиційних ландшафтно-морфологічних положень. Нині все більшої популярності набувають “новітні бачення земних ландшафтних утворень” [7]. Серед них: уявлення про парагенетичні (Ф. М. Мільков, Г. Є. Гришанков) та парадинамічні ландшафтні комплекси (Ф. М. Мільков, А. В. Дроздов, Г. І. Швебс ), просторово-часову поліструктурність утворень ландшафтного ряду (К. Г. Раман, В. А. Боков, В. М. Солнцев, В. В. Штейнс), про ландшафтні територіальні структури – генетико- морфологічну, позиційно-динамічну, парагенетичну, парадинамічну, басейнову (Г. І. Швебс, П. Г. Шищенко, М. Д. Гродзинський), геотехсистеми (К. М. Дьяконов, А. Ю. Ретеюм) та ін.” [7].

Метою даної публікації є обґрунтування доцільності виокремлення туристсько-рекреаційного ландшафту (ТРЛ) в окремий клас антропогенних ландшафтів (АЛ). Процес туристсько-рекреаційного використання території має два варіанти. По- перше, ... Читать дальше »

З метою покращання використання бальнеоресурсів, як основних рекреаційних ресурсів Закарпаття, розташованому в Карпатському регіоні, проведено курортно-рекреаційне зонування території Закарпатської області. Виділено 10 курортно-рекреаційних зон за адміністративним поділом на райони. Запропоновані нові підходи до рекреаційної політики, нова модель інфраструктури курортно-рекреаційної зони з урахуванням ліжкового фонду всіх існуючих санаторно-курортних, туристично-оздоровчих та лікувальних закладів у єдиному медичному просторі. На основі комплексного вивчення наявної рекреаційної інфраструктури , особливостей природних та економічних можливостей , стану освоєння бальнеоресурсів в кожній курортно-рекреаційній зоні визначені основні медичні аспекти та перспективи іх використання на чолі з радою керівників усіх закладів та відповідних районних адміністрацій, обласної держадміністрації.

Одним із основних природних багатств 6 країн Карпатського регіону (Полыца, Сл ... Читать дальше »

На рубежі двох століть у світовій економіці, як відомо, спостерігається тенденція переходу капіталу із сфери матеріального виробництва у сферу послуг, до якої належить і туристсько-рекреаційна галузь. Не обминули такі процеси й Україну. Особливо це відчутно в Західних областях, де існують всі передумови розвитку означеного виду господарювання.

Про темпи розвитку туризму та рекреації на Буковині можна судити проаналізувавши інтенсивність розбудови інфраструктури, зокрема – сітки нових приватних готелів, мотелів, кемпінгів; про благоустрій транспортного господарства – сучасна система АЗС та комплексу супутніх послуг; про потужність мережі мобільного зв’язку, тощо. Цей напрям господарської діяльності, звичайно, принесе досить швидкі та немалі кошти підприємцям і бюджету краю. Але в даній роботі хотілося б підняти досить вагому проблему, від вирішення якої залежатиме тривалість існування означеної галузі та її майбутнє.

Проблема полягає в необхіднос ... Читать дальше »

Постановка проблемы. Одной из важнейших проблем социально-экономического развития отдельных регионов и Украины в целом является обеспечение устойчивого экономического роста и повышение на этой основе уровня жизни населения. Решение этой проблемы зависит от многих факторов, в том числе от производительных возможностей работников, основанных на их здоровье и физическом состоянии. В этом отношении важную роль играет сфера туризма и рекреации, не только оказывающая стимулирующее воздействие на работников, но и влияющая на функционирование ключевых секторов экономики: транспорт, связь, торговлю, строительство, сельское хозяйство, производство товаров массового потребления. Развитие рекреационно-туристического комплекса обеспечивает создание дополнительных рабочих мест, улучшение инвестиционного климата, активизацию предпринимательской деятельности.

В современных условиях для эффективного развития Крымского региона, является не только формирование, но и сб ... Читать дальше »

Розробка методики суспільно-географічного дослідження рекреаційного потенціалу досить складна. Рекреаційний потенціал є системою природних, історико-культурних об’єктів та їхніх властивостей, які використовують (або можуть використовувати) у рекреаційній діяльності, функціональною основою рекреації і в певному розумінні її складовою частиною.

Ключові слова: рекреаційний потенціал, рекреаційна діяльність, рекреаційні ресурси, відпочинок, туризм, оздоровлення.

Розробка методики суспільно-географічного дослідження рекреаційного потенціалу досить складна. Науковці виділяють декілька підходів до вивчення рекреаційного потенціалу території. Зокрема Н.С. Мироненко, І. Т. Твердохлєбов рекомендують комплексну рекреаційну оцінку природних і культурно-історичних ресурсів. Оцінку природно-ресурсного потенціалу для рекреації розглядали М.Г. Ігнатенко, Н.Л. Крачило. Суспільно-географічні дослідження рекреаційної діяльності в Україні провадили такі вчен ... Читать дальше »

У статті наведено основні напрямки дослідження та розвитку потенціалу санаторно-курортного комплексу та запропонована модель інтеграції його компонентів.

Ключові слова: потенціал санаторно-курортного комплексу, інтеграція компонентів потенціалу, методика оцінки, інновації, інвестиційний клімат.

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими і практичними завданнями. Кримський регіон в економічному відношенні досить своєрідний: має морське узбережжя, особливий клімат, географічну і адміністративну відособленість, пропорційно розвинуте промислове і сільськогосподарське виробництво. Одним з пріоритетних і перспективних напрямків розвитку економіки Криму є рекреаційна сфера з включеним до її складу санаторно-курортним комплексом (СКК).

Реформування усіх сфер господарської діяльності в Україні вплинули і на умови функціонування СКК, у тому числі в Криму. Виникла проблема виживання рекреаційної сф ... Читать дальше »

Напевно сьогодні вже неварто заперечувати очевидну істину, що людське суспільство вносить глибокі зміни в структуру природних ландшафтів. Як тільки людина вийшла з печери та збудувала собі власними руками житло, спалила ділянку лісу чи степу та посіяла (чи посадила) ті рослини, які їй були найпотрібніші, людство стало рівноправною силою з іншими компонентами природи, які впливають на стан та структуру ландшафтної оболонки. Але відмінність цієї сили в тому, що суспільство – це чинник думаючий. Змінюючи той чи інший природний компонент, людина заздалегідь знає для чого вона це робить. Масштаби антропогенних змін зростали разом із чисельністю та поширенням населення на планеті. На глибину змін, очевидно, впливала необхідність забезпечення умов виживання. І чим складніші кліматичні, орографічні та інші чинники природи, тим швидше і глибше антропогенний чинник проникав у хід природних процесів, змінюючи та використовуючи їх собі на користь, створюючи умови, не просто для ви ... Читать дальше »

Совсем не обязательно быть паломником, чтобы отправиться в путешествие к религиозным святыням. Эти места удивительно красивы и буквально дышат историей.

По следам апостола Павла, Греция и Турция. Следуя за апостолом Павлом, можно совершить прекрасное и весьма познавательное путешествие. Начать его стоит в Турции, в небольшом городке Тарсе, на родине святого. А оттуда отправиться в Эфес. Руины Эфеса находятся в 3 км от современного города Сельчук. Помимо бесчисленных древних развалин, город знаменит тем, что здесь читал свои проповеди апостол-путешественник. Из Эфеса, вслед за святым Павлом, отправляйтесь в Грецию на Родос, где он продолжил свои проповеди, а оттуда на другой остров – Линдос. Небольшой уютный залив, обозначенный вдали белой церквушкой, - то самое место, где Павел сошел на берег.

Продолжить путешествие можно в греческой столице. В Ареопаге апостол проповедовал перед афинскими философами. В Салониках, ныне вполне современном ... Читать дальше »