Активне розширення міжнародного співробітництва у сфері туристично-рекреаційної діяльності, постійне зростання попиту на туристичні послуги у всьому світі сприяють створенню спеціальних туристично-рекреаційних зон (СТРЗ).

Спеціальні туристично-рекреаційні зони можна охарактеризувати як особливі територіально-господарські утворення, націлені на ефективне використання наявного природно-ресурсного потенціалу туризму та рекреації, для чого створюється особливий (пільговий) податковий, митний, валютно-фінансовий режим діяльності суб’єктів підприємницької діяльності [1].

Обґрунтування і реалізація в Україні власних довгострокових проектів СТРЗ визначає необхідність детального ознайомлення зі світовим досвідом заснування та діяльності аналогічних зон. Разом з тим, неможливим є абсолютне перенесення іноземних моделей в українські умови, оскільки кожна країна і кожен регіон мають власну специфіку. Тому саме врахування місцевих особливостей здатне забезпе ... Читать дальше »

Понятие «рекреация» из сугубо пространственно-архитектурного термина в последнее время становится рабочим понятием в культурологии, даже в педагогике и психологии. Полисемантическая нагруженность термина идет от исходной семантики, связанной с этим понятием. Так, в латинском словаре мы находим достаточно большой спектр номинаций «recreo», «recreatio» - воссоздавать, воспроизводить, обновлять, переделывать, преобразовывать, восстанавливать, подкреплять, освежать, оправляться, выздоравливать, возрождаться, вновь крепнуть, отдыхать и проч. Здесь стыкуются два интереснейших феномена - креативности, то есть переведения из небытия в бытие, и отстранения, выгородки, вычленения чего-либо. В данном случае речь идет об архитектуре или искусстве обустроения мест, которая представляется как некая рекреация, как некая замкнутая совокупность мест или объемов, что отличает ее от других прочих мест. Так, в архитектуре под рекреацией понимаются вестибюли, достаточно расширенные ... Читать дальше »

У статті здійснено аналіз існуючих підходів до класифікації факторів розвитку рекреаційної сфери регіону. Запропонована узагальнена класифікація, розглянуті економічні і соціальні фактори, що впливають на активізацію розвитку рекреаційної сфери регіону.

Ключові слова: рекреаційна сфера, територіальна організація, фактори впливу на розвиток рекреаційної сфери, класифікація, активізація розвитку.

Розвиток рекреаційної сфери характеризується процесами поступових кількісно-якісних змін, які формують відповідні умови для раціонального використання та відтворення рекреаційних ресурсів при одночасному задоволенні потреб населення в рекреаційних послугах. Рівень розвитку рекреаційної сфери, ефективність її функціонування, а також територіальна організація рекреаційної сфери в регіоні на конкретний часовий горизонт детермінується різноманітними факторами. При побудові регіональної політики розвитку рекреаційної сфери важливим є виявлення і врахува ... Читать дальше »

Каждая эпоха в своем развитии требовала от человечества, поступательного движения вперед, что влекло за собой прогресс в различных науках и искусствах. При этом творилась история, и сохраненном (истории) в наиболее чистом виде, явилось для человечества источником рекреативного обновления. Исследуя различные явления, обобщая и систематизируя их в различных отраслях науки, человек максимально старалась, если не найти истину, то хотя бы, приблизиться к ней. Наиболее фундаментальные открытия становились неисчерпаемыми родниками для последующих поколений в их творческих изысканиях, которые, в свою очередь, меняли взгляды на окружающую действительность, и на мир в целом. Развивая и изменяя свое мировоззрение, человечество стало координировать и развитие природы.

Прогресс и творчество - творчество и прогресс продукты жизнедеятельности человека. Они становятся в прямую зависимость друг к другу. Сопряжение их становится так велико, что это приводит к истощению рекре ... Читать дальше »

В статті обґрунтовано необхідність та наведено механізм впровадження процесного підходу до формування та реалізації якісного рекреаційного продукту підприємств лікувально-оздоровчої рекреації.

Ключові слова: рекреаційна діяльність, рекреаційна послуга, рекреаційний продукт, якість рекреаційної послуги, якість продукту підприємств лікувально-оздоровчої рекреації.

Постановка проблеми. Розвиток рекреаційної діяльності істотно впливає на всі сектори економіки держави, тому вагомості набуває економічний зміст господарської діяльності рекреаційних підприємств, стратегічною метою яких є створення, виробництво, просування та реалізація рекреаційних послуг, рекреаційного продукту як попередньо розробленого комплексу (не менше двох-трьох туристичних, курортних тощо) рекреаційних послуг [5], здатних максимально задовольняти суспільні, групові та особисті рекреаційні потреби [1; 2; 9].

Аналіз наукових джерел доводить, що туристичні ... Читать дальше »

В статті нами було розглянуто деякі особливості організації ведення кадастру територій та об’єктів природно–заповідного фонду України, зокрема блок інформації щодо рекреаційно-туристичних ресурсів. Було проаналізовано можливості доповнення кадастру вичерпною інформацією про рекреаційно-туристичний потенціал об’єктів ПЗФ для того, щоб використати цей інформаційний блок при створенні інтерактивного кадастру. Судячи із вищевикладеного матеріалу ясно, що організація такого кадастру є дуже непростою справою й без зрушень на найвищому рівні вона просто неможлива. Але зважаючи на план розвитку ПЗФ та на заплановане суттєве збільшення кількості національних природних парків (планують створити 19 нових НПП) такі зрушення необхідні.

Також у статті висвітлено статистичну інформацію, яка стосується територій та об’єктів природно– заповідного фонду розташованих в межах Автономної Республіки Крим, зокрема установ, що мають туристсько-рекреаційний потенціал та завдання, ст ... Читать дальше »

Розглянуто проблемне питання відомчої неузгодженості управління заповідними територіями та причини недосконалого функціонування їх за цільовим призначенням.

Ключові слова: відомча неузгодженість, заповідна територія, паювання земель, цільове призначення.

Актуальність охорони і раціонального використання природних ресурсів є незаперечним, оскільки всезростаючий розвиток продуктивних сил, який вступає у протиріччя з природою, ставить під загрозу безпеку здоров'я людей та збереження і відтворення біорізноманіття. Висловлювання про безмежність і невичерпність ресурсів упродовж багатьох століть нині піддаються критичному, науковому переосмисленню, оскільки факти і реальна дійсність викликають велику стурбованість щодо збереження біорізноманіття і природних ландшафтів, виснаження природних ресурсів, збереження землі від деградаційних процесів та ін. В Україні створюються сприятливі умови для охорони природи й ефективного використання природних ... Читать дальше »

Актуальность исследования эволюционного процесса развития рекреации и туризма определяется возможностью привлечения ретроспективного анализа и выявленных долговременных тенденций в рекреационном освоении пространства к прогнозу перспективного развития территориальных рекреационных систем (ТРС) и их включения в систему общественной организации территории региона. Вместе с тем, аспекты географических исследований динамики и эволюции ТРС достаточно редко присутствуют в работах, посвященных проблемам рекреации и туризма [6-8;22].

Целью данной статьи является систематизация понятийно-терминологического аппарата эволюционного развития территориальных рекреационных систем.

Инвариантным свойством географических систем разного типа и ранга является развитие, под которым понимается пространственно-временной процесс, в результате которого система изменяет свою структуру и свойства. По Э.Б. Алаеву [1, с. 57], формой существования социально-эко ... Читать дальше »

В рамках цієї тематики відділ міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України за допомогою працівників Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини провів повторне опитування студентської молоді, що включало питання можливості самореалізації осіб молодого працездатного віку на Батьківщині, їх установок на працю у туристичній та курортно-рекреаційній сфері тощо.

Склад опитуваних включав студентів віком до 25 років, з них чоловіки і жінки розподілилися майже порівну (відповідно 53% і 47% жінок). На питання „Чи бажаєте працювати за спеціальністю” переважна частина респондентів (82,7%) відповіла позитивно з невеликою перевагою жінок. Для дещо меншої частини молоді важливо само реалізуватися на Батьківщині (63,9%), в рідному населеному пункті 12,5%, в регіоні народження -8,7%. Негативно відповіли на це питання близько 15% респондентів.

Престижність роботи в курортно-рекреаційній галузі підтверди ... Читать дальше »

До недавних пор в российском законодательстве понятие "особые экономические зоны" идентифицировалось с понятием "свободные экономические зоны". Так, в ст. 23 Федерального закона "О государственном регулировании внешнеторговой деятельности", принятом в 1995 году, предусматривалось, что "особый режим хозяйственной, в том числе внешнеторговой, деятельности на территории свободных экономических зон устанавливается федеральным законом о свободных экономических зонах, другими федеральными законами и иными правовыми актами Российской Федерации". В принятом в декабре 2003 года Федеральном законе "Об основах государственного регулирования внешнеторговой деятельности" [1] дается определение свободной экономической зоны, в точности повторяя формулировку, данную в ст. 23 Федерального закона "О государственном регулировании внешнеторговой деятельности". Согласно ст. 42 Закона 2003 г. "особый режим хозяйственной, в том числе внешнеторговой, деятельности на территориях свободных экон ... Читать дальше »